В добрий шлях!Іншими словами вітаю читачів із новим звершенням творчого інтелекту їхнього улюбленого письменника.Так-так ,а хоча ні!У будь-якому випадку прагну цього разу обговоритити тему,що не раз була найголовнішим аргументом навіть у найзапекліших суперечках.Тож не будемо зволікати та приготуємось до виконання задуму:
"Аве знайомі та незнайомі люди,давайте моїми "спільними зусиллями" спробуємо відповісти на питання:"Що таке досвід і яку роль грає у житті та розвитку індивідуальності людини?"
Розпочну напевно із сакраментальної впевненості,що досвід людини відіграє провідну роль у визначенні світогляду та особливостей душевної організації.Щось сьогодні висловлення стали більш високоінтелектуальними і дуже цікаво чим це викликано?Можливо так впливає повний місяць?Вибачте за висловлені уривки із хороводу думок,але це зроблено не без певного задуму.Не хочу,щоб вважати наче готувався кілька днів перебираючи словники у пошуці вірних фраз та висловів.Це не так!Думку подала дівчина із найменням:Оксана Бай.Саме їй завдячуєте за це нове знущання над вашими непідготовленими до мозкового штурму "інтелектуальними фортецями".Пишу ці рядки вечеряючи смачною картопелькою та слухаючи джаз,а ще переписуюсь у цей же момент із кількома подругами і знаєте?Вважаю,що саме так і повинні писатись подібні "витвори мистецтва".Без лишньго пафосу та депресивних думок над темою,а лишень висловлення першого,що прийде на думку,адже саме ці фрази будуть по-справжньому щирими і саме такий твір буде висловленим істинно субєктивно.Знаю,що відійшов від теми,але давно кортіло висловити цю думку,а тепер можна взятись і за основну ідею.
Досвід це,як зарубки на дущі.Кожна з яких справляє величезний вплив та змінює вигляд людей загалом і конкретних особистостей в цілому.Це поняття не можна назвати хорошич чи поганим воно просто є невидими супутником будь-якої особи,котра мала нагоду зробити перший крок на цій землі грішників та праведників межа між котрими інколи зовсім непомітна.Довсід може проявлятись у мудрості,що дозволить надалі уникати подібних катастроф або долати їх швидше та ефективніше,але інакшою формою,що нажаль зустрічається все частіше, є - невпевненість у силах та прагненнях,що будує нездоланні перешкоди на шляху до цілі.Найголовніше підвестись після першої поразки та презирливо посміхнувшись перед обличчями труднощів проламати їх наполегливістю,а не жалюгідно заховатись,щоб надалі не відчути ганьби програшу.Також своєрідним якорем часто виступають чужі перестороги і помилки,провали і тому подібне.Існує давня фраза,що закликає навчатись на чужому досвіді,але,як на мене це суцільна дурня!Людей же так багато і якщо один невдаха буде подавати приклад для сотень,ні навіть мільйонів людей,змушуючи відступити відчуваючи повторення його долі, то нічим хорошим така ситуація не закінчиться!Вважаю,що людина це створіння,що повинне вчитись саме на вланих помилках і долати наслідки провалів незалежно від їхньої чисельності.Можливо минуле речення звучить трішки наївно та навіть назвете:"награним",скажете,що тільки нічого нерозуміючий дурень може стверджувати подібне і знаєте?Не стану сперечатись,адже в праві мислити,як забажаєте,але попрошу дещо пригадати,просто моменти із минулого.Можливо будуть,а може спроба переконати марна,але сказані раніше слова ніколи не зупиняли і цей момент не стане вийнятком.Уявіть перед собою екран на якою зображені життєві моменти,що відбувались або відбуваються наразі.Замисліться і пригадайте моменти коли відступали тільки тому,що той хто йшов першим зазнавав поразки і тоді за компанію відступали і ви!Памятаєте?Вважали,що мудрні тому,що не повторили помилки,але згодом шкодували,що навіть не спробували покращити чужий результат власним рекордом.Не потрібно боятись помилитись чи зробити щось не так.Найголовніший острах повинен виникати у дущі через бездіяльність та ведення стилю життя "колоди",що насміхаючись із промахів інших просто стоїть чекаючи поки сокира долі не підкосить під корінь,знищивши "мудру сутність".Хоча звісно ж не зрозумієте цього самі,вважаючи,що робите все правильно,але ні.Більщ правильним буде формулювання:вважаючи,що те що нічого не робите це правильно.Ось краще,як на мене звучить,вірніше.У завершення хочу підвести підсумки двох тем,що прозвучали у творі:
1)Не шукайте особливих умов,щоб висловитись,адже вони тільки додадуть лишніх барв,що перетворять висловлення у фарс.
2)Бійтесь не повторення чужий помилок,а уникнення власних.
Ось і завершення нового-твору роздуму.Сподіваюсь сподобалось та змусило замислитись над сутністю висловлених тем.Зробіть так,щоб міг пишатись вашими успіхами та пишатись...Це був,як завжди ваш-ВОлодимир Прайм.Бувайте."́́
виправити декілька пунктуаційних помилок, і можна сміливо друкувати десь у газеті 
