Пішли хлопці на базар,
Купили горівки,
Сіли в Нуськи обмивати
Василя кросівки.
Він купив чи вкрав на гумі
Ніхто точ не знає,
Основне, що є причина
І пів села бухає...
З ними були ще й дівки
Такого же роду,
Що лице, а що мозги,
Як дріждже після броду.
Ось і келих, потім другий,
А там і вже з горла,
А як зкінчився напій,
Наступила юрбі торба:
Обригали Нусьці сад
Так, що пасти ніде,
А в Миколи зняли дах
Всю худобу з'їли..
Насрали в ринку,
Кришков закрили,
Поставили на газ
Типу, бульбу варили.
А неподалік в сусіди
Так в стайні ричало...
Більшість сходиться до думки,
Що то теля сміялось...
Та уж ніііі, кажу вам друзі,
Правда де страшніша.
Насправді, то водили
Петра до кобили...
А та Нуська - сільська пуцька...
Та й так ся любила,
Що десь вночі на зарінку,
Цицьки погубила.
У Василька — біляк:
Кроси на спині,
Штанки нема
Подерта свитина.
Ходить, гукає,
Ніби та примара.
Виліз на дах ,
Каже, що хмара :)
І над ранок раненький
Село мовчало,
Навіть літаки
І то обминали...
Будун замість туману
Пропала аж ріка,
Дограла нічна драма,
“Кросівочне життя”...
