Ну чого я нещасливий?!
Ну чого я так живу –
Чом мене шатають хвилі?
Не у сні, а наяву!
Чом лишився я отут?
Серед снів, в проблемах…
Я не можу відімкнуть –
Двері ті, що мені треба…
Я не можу наступить, -
На свої тут страхи,-
Не зайду я у цю мить,-
До своєї хати…
Не прийду я у свій Дім,
Де щасливе серце,-
Бо в тумани я забрів,-
А вийти нелегко…
Трудно якось роздобуть,-
Бід проблем всіх ключик,-
Лиш собов тут треба буть, -
А не серце мучить.
Не потрібно горювать -
На щасливім полі –
Вийшов сум у цих рядках…
Тай піду поволі…
P.S.
Десь давно я зрозумів –
Що природня радість,
Що як ти відчуєш біль –
То десь ти не правий -
Не туди ти повернув,-
Із прямого шляху,-
Щоб закінчити свій сум,-
Треба радості дістати.
Треба радості шукать
Десь у Світі, чи у собі,
Щоб вернутися на шлях,-
Треба завше буть свідомим.
15.07.2011р. Дякую:-)
Коли ти у тумані бредеш ,СЕРЦЕ з страху болить ,калатає - спокійний ти будь,пам"ятай - ти блажен .Це Бог твою стежку рівняє. Мені бачиться так парадоксально,але факт -кожна ситуація дана нам на переосмислення .кожна хвороба тіла-на зцілення душі .така от життєва філософія .дякую за підняту нелегку тему.
Santos відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вам дякую за коментар, мені цікаво читати Ваші коментарі. Так кожна життєва ситуація дається як урок для здобуття досвіду. Не знаю на рахунок хвороб і зцілення душі, різні Учителі трактують цю тему по різному. Норбеков пише, що хвороба виникає внаслідок душевних переживань..., дехто пише про карму....це велика тема, але вона не стосується цього вірша...
Ще раз дякую за коментар.
