Славутчина! Краса і велич мого краю,
Тебе всім серцем я кохаю.
Куди не їду, куди не йду,
Кохання в серці бережу.
Любов пером не описати,
І словом вам не передати.
Любов та вічна і свята,
Як наша матінка земля.
Не обділена красою,
Такою вічною святою.
Заметіль вишнева місто замітає,
Солов’їна пісня цілу ніч лунає.
Сонечко засвітить, місто стрепенеться,
Горинь швидкоплинна, мовби усміхнеться.
У гаю берізки листям затріпочуть,
Добрий ранок місто, мов сказати хочуть.
Дуби величаво корони схиляють,
Вони моє місто також всі вітають.
