тримайся міцніше, хлопче:
ніхто не передбачував закінчень.
ти тепер моєї втечі object,
я - твій міф про хіпі нерозвінчаний.
і не казав ніхто про ремені безпеки,
і про статистики, і тих, хто зумів вижити...
рівно сто кроків звідси до аптеки -
можливо, очі мої видадуться хижими...
тримайся міцно, залишай відбитки,
можливо, руки лиш для цього створені,
хапай, тримай, я ж наче напідпитку:
це через скроні йде до самих коренів.
ні крихти ж не приховую, що схиблена,
тож знай, кого ведеш ти цими вулицями.
у мене голова набита рибами,
що до гачків в твоїй безтямно туляться.
оцей наївний опівнічний штурм приміщення
(я посміхаюсь вартовій якнайбуденніше)
годинка-дві -солодке самознищення:
сильніше, тихше, голосніше, впевненіше.
тримайся міцно, вкотре вже нашіптую,
не інше щось - американські ж гірки!
тремтіння покриває шкіру крихтами -
я в же здогадуюся, де береться лірика!
кинь будувати плани. міцно стисни
думки між рук, півкуль, зіниць, забудь про час.
живемо тут і зараз і навмисне.
відповідальність все ж над нами висне,
лише за те, якого рівня божевільними
ці люди й вулички запам'ятають нас!
