Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Костя Небокрай: Залізні мерці - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Катя Черемнова, 31.03.2014 - 14:56
цікаво та незвичайно, але головне - змістовно та з великим сенсом. дякую за хвилинку роздумів
Костя Небокрай відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую Вам за увагу та відгук!
Ден Мун, 01.12.2013 - 02:31
Вражений містичністю і похмурістю рядків. А також темпом оповіді. Але у наступних рядках:''Я боюся порожніх трамваїв, флегматичним тремтінням вагонів, Все по коліям - кожної ночі Із роззявленим ротом залізним І немає страшніше потвори, ніж самотні забуті істоти,'' ..все ж слабувато з римою. Костя Небокрай відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за розуміння настрою вірша Щодо рими - в тих рядках її принципово не мало бути. Тому там про риму і казати нема чого Рима задумувалася через рядок, останнім часом не люблю її наскрізною робити, бо як казав Верлен, за нею поженешся - далеко може завести. В тих строфах , так би мовити, повна - то насправді випадково і не заплановано. За задумом - лише 2 рядки мали римуатись Костя Небокрай відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
дякую! дуже приємно, що сподобалось
|
|
|