В моєму серці живе чорний кіт,
чекає на мене удень і в обід.
Він тихо воркоче приємні слова,
так мило і ніжно як ллється вода.
М’який і чепурний, зі мною живе,
своїми очима зігріє мене,
обверне пухнастим чорненьким хвостом,
тихенько зіграє мелодію сном.
Прокинеться зранку, мале кошеня,
та знову почне гомоніть без кінця.
Хутенько згорнеться клубочком пухким,
наповнить повітря затишком легким.
Хитреньке, чорненьке мале кошеня,
ніхто не дарує нам більше тепла.
