Ішовши одного дня вулицею Тарас побачив дівчину в якої впав пакет з продуктами , і весь його вміст розсипався.Він не довго роздумуючи з насмішкою вирішив допомогти їй.Коли він подивився на очі цієї дівчини він завмер.Світло-карі очі в яких віддавався якись блиск,від якого на душі стало тепліше.Він запитав чи не проти вона,щоб він їй допоміг,а вона з нехітю відповіла:"Непроти".Присівши біля неї та допомагаючи їй сколадати різні продукти:яблука,мандарини,шинку та на самому дні стояла невеличка дитяча машинка.Він здивувався для кого вона, але не смів запитатися.Вона подякувала,за те,що він допоміг їй і пішла в напрямку до сусідньої вулиці.
Наступного дня він чемчекував до інтернет-кафе.Там він знову побачив цю дівчину.Тепер можна було її краще роздивитися,це була невимовна красуня :висока,струнка з красивими рисами обличчя і звичайно тими самими світло-карими очима.Він був в захваті.Відчував,що закохався.Тарас підійшов до цієї дівчини і став знайомитися.Виявилося,що цій дівчині 17 років, її звати Марина і вона обожнює білі троянди.Він замітив в її очах знову той поблиск,але він був більший і довше світився.Він був зачарований.
Тарас запропонував марині зустрітися.
Наступного дня вони зустрілися.Тепер її очі весь час сяяли невимовно красивим світлом.Він розпитував її про сім*ю,але вона відмовлялася відповідати.
Через кілька днів коли вони побачилися ,вона привела маленького хлопчика років п*яти.Він був шокований.Вона сказала ,що це її син.Він не витримавши такого натиску обернувся і вийшов з кафе.
Більше він їй не писав та не дзвонив.Марина дуже переживала на рахунок цього.Цей Тарас їй сподобався з першого погляду.Їй здалося,що вона незможе без нього жити.Навіть хотіла скоїти суїцид.Але її стримував її маленький "синочок".
Минуло десять років.Тарас жив самотній.Марина теж.Вони обоє сумували один за одним.Але її стримувала гордість,а його страх.
Пройшло іще три роки.Вони і надалі кохали одне одного потайки.
На той час малому "синочкові" Марини було 18 років.
Іще через рік лікарі виявили в Марини четверту стадію раку крові.
Тоді вона переступила через себе і попросила "сина" знайти цього Тараса.
По дорозі йому "син" Марини - Олексій розповів , що він зовсім і не син їй,а молодший брат,якого вона всиновила після смерті батьків.
Тараса мучила совість.Він примчав моментально.Вона розповіла,як його кохає,а він їй признався в своїх почуттях.
Але було вже пізно.
Через тиждень Марина померла в центральній лікарні Львова.
Тарас обезпечив навчання "сина" Марини.Та через тугу за своєю коханням почав запекло курити.І в нього теж виявили останню стадію раку легенів.
Через місяць після вияву цієї смертельної хвороби Тарас помер.
Перед смартю він казав що бачить "свою Маринку" і вона кличе його.
