Я згадую своє дитинство
Яким воно було безхмарним та крилатим.
Коли не задумувався ти над тим,
Що сотворив в поступкові своєму.
І що безглузді і дурні
Вчиняв в житті своєму ти.
Коли увесь день байдикував,
І щось робив і день поволі все минав...
Як весело тобі було колись
І як спішив дорослим стати
Зусиль багато прокладав.
Та дорогоцінне те,що вічності немає,
Час,- він в нас є!
Та дорогоцінне все тим,
Що має здатність зупинятись та минати.
Ти не поверниш молодість,енергію,красу свою,
Бо час минає і міняєшся ти сам.
Та не жалієш,
Бо це життя з достойністю прожив
На білім світі ти!
