я тебе старша, мій хлопче, на десять літ
(серця не вирвати, душу не прихилить, мрій не поцупити, думку не полонить, жартом не викликать докір чи щирий гнів)
прірва між нами – мов десять тисячоліть
що сотню років я потрапляла в кліть, гірку отруту ковтала, немовби джем чи помирала у грудях з чужим ножем
ліпше кохайся у юності та красі, бо співвіднести сімнадцять і двадцять сім є трохи складно. чи ти не вважаєш так?
маєш втішатись, допоки палкі вуста
я тебе старша, мій хлопче, на сто століть
тільки от годі очима мене палить
знаєш, мені набридає дурна ця гра
дай вже ножа і лиши мене помирать
