Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Наталя Хаммоуда: Колір мирного неба - ВІРШ

logo
Наталя Хаммоуда: Колір мирного неба - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Немає нікого ;(...
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Колір мирного неба

Наталя Хаммоуда :: Колір мирного неба
 Улянка сиділа поруч з мамою за великим письмовим столом і розглядала малюнки на листівках, які мама акуратно підписувала до свята. 

Мама завжди вітала усіх знайомих і рідних зі святами і вигадувала різні побажання. Улянка тільки-но навчилась читати, і з великою увагою перечитувала написане мамою , а потім клала у конверти кольорові вітальні картинки.Такі хвилини дівчинці були дуже до вподоби. Але був один момент, який завжди її дивував- мама у своїх вітаннях усім бажала мирного неба. Яке воно, мирне небо? Чому воно так важливе для мами? А може у мирного неба колір якийсь особливий ?

Минали роки, Улянка зростала, а мамині побажання у вітаннях не змінювались.

-Мамо, ну навіщо бажати мирного неба? У мирний час живемо, хіба у тебе є сумніви, що мир може щось порушити?

-Ох, доню,-усміхалась мати,-мир такий крихкий, як кришталь. Не дай Боже тобі, дитино, пізнати війни! Не дай Боже...!

Улянка слухаючи матір, все ж не вірила, що війна колись може постукати і у її двері. А через недовгих тридцять років зрозуміла зміст маминих побажань, гіркоту втрати, і біль за державу.

В Україну прийшла війна. В Україні небо утратило “мирний” колір.
Улянчиній матері уже не довелось побачити тих "змін"...
© 2015 Н. Хаммоуда

ID:  553574
Рубрика: Проза
дата надходження: 21.01.2015 23:19:20
© дата внесення змiн: 28.08.2015 15:15:15
автор: Наталя Хаммоуда

Мені подобається 0 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (842)
В тому числі авторами сайту (8) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 0
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

Пам"ятаю ,як також років з 30 назад мені бабуся розповідала про голодомор а потім війну ,як вона під час війни з грудним дитям на руках із Бесарабії добиралася на Київщину по окупованій території.Крізь сльози в очах і нині бачу її світлий образ.чую її слова :не дай вам знати ,що таке війна.тих людей ,що пережили війну ,залишалися одиниці...а тепер на років 100 буде болюча пам"ять про нову війну .знову є "діти війни"...нехай Бог спасе Україну!
 
Наталя Хаммоуда відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так, я згідна з вами. Нашим дітям вже не із кіно буде відомо про ці жахіття. http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=515174

Вертаючись додому із роботи,
Як завжди я летіла стрімголів ,
Та раптом із подвір”я, що напроти,
Донеслись гучні крики малюків:


-Давай, давай, забий в його ворота,
-Давай ,давай,забий Миколі гол.
На крики обернулась я, та що це???
Буханкою лупили у футбол!


Мені нараз в очах немов стемніло,
І подих зупинився між грудьми,
-О,Боже, як таке можливе? Хлібом?
Та що ж це відбувається з людьми?


На очі сльози навернулись раптом,
Згадалось,як розказував дідусь,
Коли в голоднім році тридцять третім ,
Він ще малим від голоду опух.


Коли його матуся не дожила,
Разом із ненародженим дитям
до того дня, щоб хліба укусила.
Померли всі,лиш дід мій вижив там.


І все життя, аж до самої смерті,
Він крихти хліба із землі збирав.
-Ой як то страшно ,з голоду померти,
дитино! , він не раз мені казав.


Я підійшла, підняла той буханець*,
І геть пішла,згораючи від сліз,
Один малий крутив на скроні палець,
А решта мовчки лиш дивились вслід.


Не дай їм, Боже , жах такий прожити,
Не дай дитинства-як у дідуся,
Допоможи їм ,Боже, зрозуміти,
Яка висока крихтам тим тих ціна.
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - Риторити, риторенькати, цицеронити, глашатаяти.
Синонім до слова:  Новий
dashavsky: - Необлапаний
Синонім до слова:  збагнути
dashavsky: - усвідомити
Синонім до слова:  збагнути
dashavsky: - Усвідомит
Синонім до слова:  Новий
Батьківна: - Свіжий
Синонім до слова:  Новий
Enol: - неопалимий
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
x
Нові твори
Обрати твори за період: