Все засинає при початку ночі,
усе відходить в царство мрій,
не сплять лиш світлі твої очі,
не спиться всеж тобі одній.
Та знай - я також не дрімаю,
ця ніч для мене, як остання,
тому, що спокою не маю,
й в душі не згас вогонь кохання.
Хоч в ніч це небо дуже світле,
його освітлюють зірки,
одна з яких там непомітня,
та буде сяять не віки.
Це й є зоря мого кохання,
вона освітить шлях тобі,
а потім втомлене зітхання,
і я засну, і ти поспи.