Довго колос колоситься
Та зерном все ж упаде,
Скільки ниточці не виться
А кінець завжди буде.
Мало б статися, не сталось,
Мало б збутись, не збулось,
То що скільки там зосталось,
Що ще з чимось не зійшлось.
Духу трішки вабить нишком,
Мабуть спить, що відлетить,
Причаїлось десь в затишку,
Щоб миттєво все звершить.
Всі турботи - про роботу,
Щоб недоїмки не мать,
За бажанням і в заботі
Сенс у іншому шукать.
З чим в дорогу - видно Богу,
А як бути - Сатані,
Де безсилля, а де змога -
Все в добра і зла борні.
26.03. 2014р., Київ
