Ти - і вічність, або ти - й хвилина...
Сподівання зірвали шатро.
Вибирай, куди серцем полинеш,
Де складеться усе на добро...
Ти - і прірва, або ти - і гори.
Як спокійно прийняти таке?
Наодинці з собою говориш
Про одвічне, незбуте, жалке...
Ти - й сьогодні, або ти - і вчора.
Те, що є і було вже давно
Пролітає. Аби тільки впоравсь
Клеїть кадри німого кіно...
Ти - і втіха, або ти - і сльози,
Хоч останнє ліпилось завжди.
І в душі поселялися грози
Стоголосі, з живої води...
Ти - й дорога, або ти і поле
А чи пробував так хоч колись?
Одиноко, аж в серці заколе,
То ж оглянься навкруг, придивись...
Ти - і річка, або ти - і луки
Чуєш, пісня по світу пливе,
Що любові нема без розлуки,
Котра з нею у парі живе...
Ти - і сонце, або ти - і зорі,
Там і сліду нема від комет.
Телескопи в холоднім узорі
Не розкриють одвічних прикмет...
Ти - і тиша, або ти - і грози
І, як завжди, усе на краю...
Хто ж за тебе у Бога попросить?
Всяк молитву шепоче свою...
Ти - і холод, або ти - і спека.
Не сховатись від них, не втекти.
Розумієш тоді, як далеко
До твоєї простої мети...
Ти - і сміх, або ти - і скорбота,
Коли сльози пропали давно.
Й неважливо - неділя, субота,
Чи свобода п'янить чи вино...
Ти - й самотність, або ти - і люди.
Як комфортніше, так і залиш,
Та не думай, що зможеш забути,
Як колись молодими були...
. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
Ти - і я, або ти - і без мене
Уяви, що ніколи й не знав.
Уявив, як той вітер шалений
З іншим долю мою наздогнав?..
...Я з тобою. Я завжди з тобою.
Хай вже буде, як склалось колись...
Обніми мене ніжно рукою,
Бо не зміниш нічого... Облиш...
- - -
Сильна і мудра робота. Здавалося б стільки могло б статися, а сталось саме так, як є зараз. і це добре. Треба цінити. Гарний висновок підвели в кінці роботи
Наташа Марос відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00