Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ганна Верес: Якби ж не те колоссячко… - ВІРШ

logo
Ганна  Верес: Якби ж не те колоссячко… - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Якби ж не те колоссячко…

Ганна  Верес :: Якби ж не те колоссячко…
(Знала я одну жінку, котра відсиділа за сім колосків 7років при тих комуністах, за якими так багато ще плачуть, виступають проти декомунізації. У творі її доля.)

Вона одна. Одна, як перст, і в хаті,

І в дощ, і в спеку, й як тріщить мороз.

Не звикла й плакатись на людях чи зітхати,

Хоча не шкодувала доля гроз.

Одна вона і день, і ніч стрічає,

Але найтяжче ранку їй чекать:

Все слухає, як серце кров качає,

А ніч не поспішає утікать. 


У світ прийшла давно. Ще довоєнна.

І стежку теж топтала непросту,

Не бачила, й які вони – «зелені»,

Й скарбничку мала теж вона пусту.

Сьогодні теж старій ніяк не спиться –

Калейдоскоп прокручує життя:

Якби ж не те колоссячко пшениці,

Усе було би в неї до пуття.

А так…
			І попливе думками

В далекий край, де молодість згнила.

(Її впіймали в полі з колосками,

Котрі вона під голод підняла.

Не забарився й вирок зі статтею,

І доля повела її… в Сибір.

Можливо, інший був би за межею,

Вона ж везла всі біди на собі).

Усі сім років згадувала мову,

Якій навчала мама з ранніх літ.

Й  морози вдома  не такі, зимові.

Який тісний і величезний світ!


Коли ж землі, своєї, вже ногою

Вона торкнулась, залилась  слізьми.

Не просто й рани їй було загоїть,

Тай чи можливо пережите змить?!

Так і лишилася одна у цілім світі.

Не дочекалися-спочили і батьки

У сорок сьомім, у голоднім літі.

Така ціна була за колоски.

Погас завчасно й вогничок любові

(Чужого ж красти жінка не могла).

Так і лишилась без сім’ї, небога,

Лиш доля рясно зморшками лягла.

І сивина навідалася рано

У коси, її, чорні, як смола,

А може, проросла з тієї рани,

Що довго у душі її жила…

До фінішу вже роки добігають,

У косах і у голосі – зима.

Вогонь в очах її не меркне, пригасає…

Дістались колоски не задарма…


Аж ось постукав ранок у віконце,

Хоч не склепила зовсім ще очей.

Бентежить схід промінчик, перший, сонця,

І серденько ще звечора пече.

«Та то – дарма, – подумала, – минеться,

Пішли молодші мене за межу, –

Й піднятися із ліжка жінка пнеться, –

Чого ж це я і досі ще лежу?!..»
					22.12.2016.

Ганна Верес (Демиденко).


ID:  708610
Рубрика: Поезія, Історична лірика
дата надходження: 26.12.2016 14:01:00
© дата внесення змiн: 26.12.2016 18:11:19
автор: Ганна Верес

Мені подобається 10 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали: Н-А-Д-І-Я, Віталій Назарук, Світлана Моренець, Ніна-Марія, Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський, Надія Башинська, Haluna2
Прочитаний усіма відвідувачами (1027)
В тому числі авторами сайту (22) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

Олекса Удайко, 26.12.2016 - 21:34
12 Досить грунтовно та переконливо, Ганнусю... Той 47-й я ще пам'ятаю! 31 31 31
 
Ганна Верес відповів на коментар Олекса Удайко, 26.12.2016 - 21:52
Спасибі, Олексо. Я то пізніше народилася, але боляче було дивитися на ту жінку. 16 17 give_rose
 
Haluna2, 26.12.2016 - 20:13
Дуже зворушливо!І таких долей було багато... give_rose give_rose give_rose
 
Ганна Верес відповів на коментар Haluna2, 26.12.2016 - 21:24
Дякую. 16 17 give_rose
 
Віталій Назарук, 26.12.2016 - 17:56
Пережито нашим народом!!! 16 17 flo12
 
Ганна Верес відповів на коментар Віталій Назарук, 26.12.2016 - 19:31
А вижив же!
Спасибі за комент. 16 17 give_rose
 
Аяз Амир-ша, 26.12.2016 - 17:53
12 12 39
 
Ганна Верес відповів на коментар Аяз Амир-ша, 26.12.2016 - 19:31
Дякую. 16 17 give_rose
 
Чайківчанка, 26.12.2016 - 17:38
17 12
 
Ганна Верес відповів на коментар Чайківчанка, 26.12.2016 - 19:30
Спасибі. 16 17 give_rose
 
Н-А-Д-І-Я, 26.12.2016 - 17:32
12 12 16 17 Життєво... Торкають рядки про страдницьке життя жінки... give_rose give_rose give_rose
 
Ганна Верес відповів на коментар Н-А-Д-І-Я, 26.12.2016 - 18:29
Дякую, Надю. 16 17 give_rose
 
Ніна-Марія, 26.12.2016 - 17:31
Сумна і болюча історія, Ганнусю. А скільки таких доль скалічили ці нелюди... 16 17 16 give_rose
 
Ганна Верес відповів на коментар Ніна-Марія, 26.12.2016 - 18:28
Спасибі, Ніночко, за розуміння. Так, наша історія - то наш біль. 16 17 give_rose
 
Ох і важку долю змалювали, Ганнусю! І так правдиво!
А таких доль – сотні тисяч... Переламали, перетрощили людські життя, нЕлюди. 17 17 17
 
Ганна Верес відповів на коментар Світлана Моренець, 26.12.2016 - 18:26
Як же людям нашим оживити пам'ять, якою ціною заплачено було за те солодке життя, за яким вони так плачуть. Так же взагалі можна перетворитися в манкуртів.
Спасибі, що читаєте. 16 17 give_rose
 
Доля така їх не одну спіткала,
Коли за колосочки - та в Сибір.
Так трепетно й чуттєво написали.
А може хтось впізнає тут себе? 17 give_rose
 
Себе вже не впізнають, а долі своїх родичів, знайомих так.
Спасибі за експромт. 16 17 give_rose
 
Ганна Верес відповів на коментар Мартинюк Надвірнянський, 26.12.2016 - 18:19
Дякую. 16 17 give_rose
 
Ніна Незламна, 26.12.2016 - 14:17
12 12 12 16 17 32 Гарна розповідь,Аню!
Таке було страхіття,був такий час суворий,багато людей нізащо постраждали...За ті колоски саджали,самі ж ікру червону жрали...(вибачте,що так грубо).
Успіхів Вам!!! 22 22 flo12
 
Ганна Верес відповів на коментар Ніна Незламна, 26.12.2016 - 18:19
Спасибі, Ніночко, за розуміння. 16 17 give_rose
 
Виктория - Р, 26.12.2016 - 14:17
17 16 give_rose Коли читаю Ваші твори, сльози так близько невтримати....Зворушливо...... flo12
 
Ганна Верес відповів на коментар Виктория - Р, 26.12.2016 - 18:18
Дякую, Віточко. 16 17 give_rose
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Enol: - неопалимий
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
x
Нові твори
Обрати твори за період: