Скільки вже Боже лиха
Звалилось на нашу долю?
Йду я босоніж по полю,
Віє вітер тут тихо, тихо…
Поле, здається, без краю,
Велике, аж за обрій… Щосили
Біль я у серці долаю,
Я бачу могили, могили…
Крихту рідної землі сирої
В долонях, як віру тримаю.
Стоять, як живі тут герої
На варті нашого Краю.
А поруч лани житом вкриті,
Великі, як золоте море
І небо яскраве в блакиті
У сонячнім сяйві прозоре.
Вшануймо полеглих за Волю!
Я вірю – Україна житиме!
Я йду по яскравому полю
Усіяне барвистими квітами.
Біля хати садочок рясніє,
А поруч вкрите золотом поле.
Навіщо ж ти клята Росія
Принесла в дім наш стільки горя.
Немає чому більше радіти.
Так сумно кує зозуля.
Похмурі і мати і діти.
Загинув від ворожої кулі.
Рясніє червона калина.
Вишневий садок червоніє.
В останній свій путь Україна
Проводиш Великого Сина.
Шануємо полеглих за ВОЛЮ!
Ростуть патріотами діти.
Я йду по безкрайньому полю,
Я вірю – Україні ЖИТИ!!!
Вічна пам'ять герою визволителю. Вічна пам'ять справжньому "Козаку".
А хіба був у Українців хоч якийсь дрібний вибір, коли у травні ми вибирали собі владу у персоналії Порошенко. Коли росія спровокувала Майдан і розв'язала війну на сході, коли кожен день був, як на вагу золота і нам був вкрай необхідна централізована скерована на подолання сепаратизму в регіонах влада. Хіба хтось міг собі уявити, що влада згодом буде всі більше затягувати на шиї народу паски, буде покривати бариг що торгують з окупантами, не буде розслідувати злочини проти Майдану, буде так безглуздо і непрофесійно керувати АТО, буде відмовчуватись і нічого не робити проти явних ворогів у Раді, чи то хоч якось зреагувати на "зрадницькі капітуляційні статті" у Wall Street Journal, неприхованого колаборанта Кремля, а скажіть мені? Плата дуже висока, аж занадто, і все через непрофесійність, безкарність і байдужість.
Я завжди казав і кажу зараз, що життя нам дає БОГ, а виховання дають батьки. Нам вкрай необхідне патріотичне виховання дітей у любові до рідної землі і мови, у шануванні історії Батьківщини, її патріотів, які віддали своє життя заради кращої долі.
Я впевнений, ми українці-патріоти, переможемо тільки тоді, коли будем згуртовані як один міцний оберемок. Разом ми велика, потужна сила народу, якщо будемо жити без чвар і діяти злагоджено. Якщо, ми народ Український, будемо пліч о пліч разом, ми переможемо.
Ми дуже часто лаємо владу всіх навкруги, але не звертаємо уваги на самих себе, якщо ні, тоді запитай себе - "А що я особисто зробив задля захисту рідної землі, задля перемоги і віри у краще життя кожного з нас?".
Слава Україні.
https://www.youtube.com/watch?v=Sd362RS_V6Ihttps://www.facebook.com/butusov.yuriy/posts/1491147657592192?comment_id=1492199854153639¬if_t=like¬if_id=1483435360976677
