І знову – «Hello, darkness, my old friend…»
Якщо подобається – напиши й натисни «Send».
Очікування це завжди ненастя:
Що ж там – розпач, а чи щастя?
З першого погляду так ніколи й не закохувався
А як поспілкуватись трохи – переконувався,
Чи панночка оця моя чи ні:
Купатимусь у золоті, а чи в багні?
Я так тебе досі добре не знав і не знаю,
О розум, думки, припиніть – я благаю
Все мислити про єдину, одну.
Прекрасну, і милу, часто сумну.
Не раб твій, не блазень, і не кріпосний,
Високий і сильний, і вільний, і духом міцний.
Твоїм хочу я лише бути,
Поринути у дівочі ці пута…
Hello, the darkness my old friend…
Я все-таки натиснув «send».
Я не попрощався з другом до пуття,
Але бувай, я йду у світле майбуття.
