Тінь пробігла над рікою
серце дзенькнуло струною
серед ночі під зірками
душа вмилася водою
Притиши́лись свіжі трави
а вода собі хлюпоче
набирає повні груди
наших мрій крізь наші очі
Лиш цвіркун співає тихо
затягяючи до ранку
гори п’янко зашуміли
в сиво-срібному серпанку
Й не існує тут нічого
крім прадавнього спокою
що човном біжить по скронях
манить плисти за собою
А вода собі несеться
світ великий доганяє
А тінь танцює над рікою
ніч химерну проводжає
