Щасливий той, хто любить Україну…
Це та земля в якій святили Русь.
Вона така лише одна-єдина,
Люблю її, шаную і молюсь.
Усе, що є, полито кров’ю й потом
І вся земля в могилах і хрестах.
Сплелись в єдине радість і скорбота,
За неї гордість завжди на устах.
Лани багаті і ліси дрімучі,
Степи безкраї і старий Дніпро.
Батько Тарас, який стоїть на кручі,
І видерте Московії тавро…
Земля свята, та спокою немає,
Нам долю її завжди берегти…
Хай гордість українця не дрімає,
Наснагу наші нам дадуть хрести.
Без волі нам тепер уже не жити,
А Україна житиме в віках.
Треба, як матір землю цю любити,
Бо наше щастя в наших же руках.
