Життєву енергію, яку воно згідно з таблицею Божих розрахунків щодня надсилає мені, кожному, всьому, нема з чим зіставити. Абсолютна першість. Ця енергія трансформувалась у предмети, слова, рухи, вона ось вже і в минулому, вона накопичилась історією світу, котра через край бурхлива й неодноманітна. Так, наче людина безпосередньо, функціонально залежна від хімії та фізики Сонця, від термоядерних реакцій. Отже, воно — не об`єкт, але, як не парадоксально, суб`єкт. Суб’єкт неживої природи. Справедливі, хоча й сміховинні, намагання астрономів дослідити сутність світила та здобути жаданну свободу. Напевно, звіздарі — найщасливіші люди, бо мають змогу зазирнути за межі Сонячної системи.
