Між небом і землею давні чвари,
Блукають світом привиди і тіні
Клубочаться над головою хмари
І на душі ізнову дощ осінній
Немає спокою в живій природі
І серце неспокійно б'ється в грудях
Замало одягатись по погоді:
Не передбачиш усього, що буде...
А так хотілося б хоч трішки знати,
Що станеться в житті усе як треба.
І не просити, і не вимагати...
І бути поряд завжди біля тебе...
