До пульсу прислухаюсь України…
Там, крім ударів, вибухи війни.
Давно пісні затихли-заніміли –
На сході ж люди гинуть без вини.
Клекоче кров у венах українських,
Таке ані забуть, ані простить,
Як воювало нас московське військо,
Як тисячами виросли хрести.
Болять мені людські і смерті, й рани,
Адже війна вже восьмий рік іде,
Це саме з волі Путіна-тирана
Безсонні ночі й муки для людей.
Та час настане й нам торжествувати,
Коли впаде імперський триколор,
Утре сльозину українська мати,
Коли для сина скінчиться полон.
Земля тоді теж радістю уп’ється,
І солов’їна пісня задзвенить.
Вслухатимуся знов я в ритми серця,
Як житиме народ мій без війни.
13.09.2021.
Ганна Верес (Демиденко).