Смакую казку осені давно,
Де усього намішано достоту,
Впиваюсь молодим іще вином,
Де полини гірчать і сік осоту.
Де запах літа в квітах чебреців,
Що зірвані на Йвана, на Купайла,
І скупані в травневім молоці
Вищневі пелюстки сюди упали.
Там – цвіт калини й смак її плодів,
Що терпкості уміру добавляють,
Душа тоді готова молодіть,
Таке, бач, і за гроші не купляють.
До дна цілюще вип’ю те вино,
Аби, як слід, зустріти Перемогу.
Про неї мрію день-у-день – давно,
І з хлібом-сіллю вийду на дорогу.
Вклонюсь низенько всім захисникам,
Вручивши хліб з долонь, із зашкарублих.
Це завдяки їх розуму й рукам,
Позбудемось кремлівських планів згубних.
20.04.2023.
Ганна Верес Демиденко
Щось забарилась Вона, Жадана! Певно, ще недостатноь ресурсів.
