Один погляд нічого не вартий,
Задивляйся на мене, як вперше.
Не зводь очей, свої зелені краплі;
Вони - роса, а я лиш спраглий шершень.
Мій світ, насправді, повен звершень,
Однак ти й досі не моя медаль.
Випробувань стає потроху менше,
Втім більше - незначних для нас вагань.
Мене дощем продовжуй поливай,
Вбираю все, бо відчуваю змору.
Оглянь мене, пильнуй і зазирай,
Не випускай мене ніколи з поля зору.
