Можливо, я сховаю тебе в серці,
чи ж заберуть, за будь-яких обставин?
Загою душу і залишу шрами,
чи призведе це знову нас до смерті?
Ступає крок за кроком, ненароком,
вже другий рік за мною, мов сліпа.
Якщо слова, і правда поміж них свята
не слугувала для обох уроком,
якщо слова, слова мої так хочуть відвернути
усе, у що ми вірили покірно —
а чи ж не це було нам так потрібно,
і чи ж не це ми прагнули збагнути?
Та залишись, не зникни серед зим.
Хай буде віра, хоч би і слабка,
що ти ще є. І буде тільки так,
якщо сховаю в серці я своїм.
15.V.24
