|
Холодний дощ змиває чорний бруд
Людських гріхів, та помилкових рішень,
А буревій війни немов страшний мій Суд,
Стира з обличчя світу городища.
Зникає людство у пітьмі негод,
Та горе тим хто знов в цей світ приходить,
Шукати світло правди та свобод,
Але, на жаль, лише ярмо знаходить.
Розбій, грабунок, вбивства та хула;
В розбитих, вщент, скрижалях Заповіту,
В руїнах українського села,
А дим їдкий від згарища повіту,
Всмоктався назавжди в мій камуфляж,
Як пам'ять, до десятого коліна,
Поверне правди історичний кряж,
Та людства нескінченні роковини.
Усе перед очима тут пливе.
Вцілілий страх трима мене за жили,
Аж раптом в м'язах відчуваєш силу,
Та кров, яка пульсує й гуде.
Я в котрий раз за тебе не загину,
Я подарую серце молоде,
Тобі моя кохана Україна,
Щоб знов і знов свою весну зустріла,
Й квіткою духмяною цвіла...
На ранок штурм, на сон є дві години.
Думки немов шалені бджоли в голові
Малюють спогади дитинства та долину,
Квітучий гай, хатинку у селі...
Ми знов і знов на клятій цій війні.
З прапрадіда, гармати не вщухають,
Зло непокаране постійно відпускають,
Зализувати рани в чужині.
Вона немов та кровожерлива істота,
Полює жертву з лігва. З під землі
Тих байстрюків покличе до роботи,
Творити глум й безчинства над людьми...
Солоний мікс війни; з крові та поту,
Росинками з'явився на спині.
Я тут, щоб ані зайди ні сволота,
Не вказували що робить мені...
Оточують бліндаж зі всіх боків,
Боєкомплект вже вичерпаний, майже,
До спраглих й гострих тягнемось ножів,
Щоб різати їх остогидлі пащі...
І тягнеться з давніх-давен, часів,
Звитяжних предків звіт, боротьби, шляхетний;
З уславлених та грізних козаків,
До наших вирішальних днів безсмертних.
І бачачи як нищиться орда,
Як сточуються їхні батальйони
О наші лави, села та міста,
В нас вірять, поважають мільйони.
Про нас розкаже не один митець.
Історію ми пишемо щохвилини,
Вкраїни, — порубіжжя зі фортець,
Живих та войовничих та натхненних.
А ми вас не благали нас жаліть,
Залиште вашу жалість котенятам,
Лише, Вкраїну неньку полюбіть,
Й тих хто йшов на смерть її СПАСАТИ...
ID:
1017140
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 09.07.2024 08:46:16
© дата внесення змiн: 09.07.2024 08:50:50
автор: CONSTANTINOPOLIS
Вкажіть причину вашої скарги
|
Царство Небесне! 
