Горілиць... на світа краї –
Піді мною вся земля;
Те і се в собі єднаю –
Зорі всі, це теж бо я...
Незвичайне і величне –
Недосяжне, як і Бог;
Та не менш від того звичне,
Як єство, або ж удвох...
Простягаю руки вгору,
Будь яку беру зорю –
Мерехтливу, чи прозору,
З серцем в ній тепер горю.
Світ широкий, світ коханий –
Ненаглядний, мовчазний;
Так жаданий і принадний,
І таємний і простий...
Скільки ж дум в Тобі і правди,
Та задумок і здійснень?
Й живемо Тобі заради,
Ти ж бо серця Верховень.
Духом злитися з Тобою,
Серцем в якісній Красі
Світла – ствердженням двобою
Протилежних полюсів:
Добре з зла, як щастя з болю –
Є солодке, є гірке...
Як і ненависть з Любов’ю –
Все це я... вода зі скель...
Все в мені...
з Небес й Землі...
В’ячеслав Шикалович
20.02.2005г. – 10.10.2024р.
Мелодія на слова пісні:
