Так, цей день для нас настав!
Ще крок — і ми дорослі.
Маленький епізод шкільних вистав
В дорослих снах появиться у гості.
Останній дзвоник, руки так тремтять,
Немов з шпаргалкою з-під парти,
А по подвір'ї голуби літять:
Прощання з вчителями, сміх і жарти.
Короткий погляд, рідний клас, вікно,
В якому і село, і небокрай.
Ми тут знання ростили як зерно,
І от тепер усе це — прощавай...
Та віримо, в скрутну хвилину,
Коли ні сил, ні вдачі, ні надії,
Згадаємо й прийдем в шкільну родину,
Щоб знову стати сильними й прийти до мрії!
