А й справді, новий генсек комуністичного мороку на одній шостій суші Михайло Горбачов (як він туди взагалі пропхався ???) не був класичним тираном і не мав стандартних садистських навичок його попередників - диктаторів. Навпаки, дивлячись на нього, бачиш ще відносно молоду й добродушну людину, котра до кінця не розуміла у що, власне, вплуталася.
Його щира наївна посмішка здавалася не типовою для гнітючого закритого тоталітарного устрою, коли одні пильнували інших тотально усюди. Країна шпигунів та сірої маси. А ще - передовиків соціалістичної праці, які напоказ з дозволу влади вивищувалися перед іншими, менш працьовитими та звитяжними. Говорити пошепки на тісних кухнях про наболіле, аби ніякий сторонній не почув крізь постійне булькання каструль, - це своєрідний тренд тодішніх реалій. І раптом, як грім серед темного неба, іскрами лунко вдарили слогани "розрядка", "новое мышление", "сухой закон", "гласность", "демократизация общества", "ускорение" і "перестройка". А потім ще й "прожектор аерестройки". Й перехрестилися, мабуть, мільйони душ невинно убієнних мерзенною більшовицькою верхівкою.
- Что такое "перестройка" ? Свое дело делать честно. Это главная "перестройка" ! - твердо повчав розгублених підлеглих і простий але ошелешений народ головний мотиватор змін у затхлому суспільстві. Це що ж означає на робочому місці : не красти державне майно, не займатися пиятикою, не приписувати лишню продукцію, яку нібито виготовили, не брати і не давати хабарі, не... суцільне не ! Та радянський трудівник інакше не вміє, не може, не знає ! Це основа основ імперської наддержави ! Покажіть як це має бути інакше ! І він розказував усім, хто тільки мав час слухати його безконечні тези - заклики змінюватися на краще.
Ці діалоги - полум'яні бесіди мали виховний характер. Такого ніхто ще не бачив з первісних часів. Генсек зі своєю командою об'їздив велетенські простори країни рАД (в тому числі Київ, Донецьк, Львів, Дніпропетровськ), аби втовкмачувати дану теорію на практиці. Часом оте дійство ставало схожим на виступи популярного артиста, а часом - на сеанси спіритизму лагідного чаклуна. Голос колишнього комбайнера так позитивно впливав на оточуючих, так легко проникав у розум людей, що не вірилося - невже явився новий месія ? Невже влада людяна ? Невже відтепер усе піде інакшим більш прогресивним шляхом ? Га !
Ніхто тоді не міг зрозуміти простої істини : в жорстокій диктатурі пролетаріату жодна перебудова не можлива апріорі. Бо тоді треба звільняти пригноблені народи від кайданів хижої москви.
- Вы чувствуете, какой маховик мы двинули ? Надо меняться всем - и вам, и нам. Мы на правильном пути. Будет трудно, но потом ощутим все те усилия, которые теперь нужно усилить а несколько раз. Верим : к 2000 му году каждая советская семья будет иметь отдельную квартиру или даже дом, если в деревне работает. Нужно заглянуть в себя изнутри. Посмотреть, сколько резервов имеется там. И не сдаваться ни перед чем ! - після чергової красномовної промови із переконливими жестами рук збуджений оратор глянув на присутніх прискіпливо. В той момент витала така ідилія між співрозмовниками, аж згадалася сцена із відомого комедійного твору про зустріч комбінатора Остапа Бендера з любителями - шахістами із невеличкого містечка Васюки, котре мало стати, як мінімум, новітнім Лас - Вегасом.
Тим не менш, саме завдяки оцьому чоловікові із загадковими містичними плямами на чолі ненависна тюрма народів канула в лету. Хоча її конвульсії й досі не дають спокою нікому.
П.С. Співпадіння, кажете ? Не думаю. Відомо про українські корені родоводу Михайла Сергійовича. Ба більше, його елегантна ефектна дружина Раїса Максимівна, гардероб якої жваво обговорювали майже усі тодішні представниці слабкої статі, теж мала українське коріння. В дитинстві набожна матір (чистокровна українка) співала маленькому Михайлику наших народних пісень, а батько - вихідець із селян Чернігівської губернії, якого насильно вивезли росіяни до Черкесії, і якого не оминули сталінські репресії, прищеплював сину любов до землі. Навіть прізвище їхнє за думкою деяких істориків походить від ймення "Горбач", що було розповсюджене на Чернігівщині. Проти генів не підеш.
Їм обом судилося увійти в історію (адже дружина максимально підтримувала свого мужа - реформатора), не тільки ламаючи стереотипи світосприйняття, але й демонтувати "ненароком" антигуманне насильницьке об'єднання "с р с р", якого боявся увесь світ, яке принесло людям стільки біди, страждань, сліз...Жодна ріка б не вмістила тих сліз...
ID:
1027544
ТИП: Проза
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 30.11.2024 00:04:22
© дата внесення змiн: 02.12.2024 17:34:12
автор: Мандрівник
Вкажіть причину вашої скарги
|
