Так хочемо про усе знати,
І, мабуть, все життя вчимося
А куди, скажіть дівся світ
З якого усе почалося?
Спочатку були Адами,
А потім з’явилась жінка
Вони віддали нам ребро,
Й тепер кажуть, що їмо їм печінку.
Далі почався Потоп,
І світ весь змішав у багнюку.
І почалася наша реальність,
Де просто так не подадуть руку.
Оце́ все було початком,
Для безладдя, утопій, воєн,
Де гіркий приклад стає ширвжитком,
А прекрасне життя – фантомом.
