Я не живу-лише існую,
Як присмак гіркоти,
Котрий лишився після кави.
Ти солоду не всипав,
Лише долив коньяк.
Сп’янив.
Та каву не допив.
Банально
Сюжет картини тривіальний,
Ти-ти, я-я, та не існує нас.
Час лиш продовжує чекання.
Гартування.
Ти розбудив зі сну.
Залишив.
Я хочу спати,
Поринути у летаргічний сон.
Де я лише,
Та біле простирадло
Картина вічна
Знову я одна.
Боже-волю
Боже-во-лію
Воля
Біла палата