Чи знаєш ти, що знає й бачить Бог?
Чи вмієш відчувати ти Господню Волю?
Чи розумієш суть Його свіх перемог?
Чи тямиш, скільки Він зазнав всіх мук і болю?
Що бачиш, дявлячись на Тайную Ікону?
Що відчуваєш, молячись навколішки до сліз?
Чи просиш захисту для себе й свого дому?
Чи знаєш те, що Він з тобою завжди й скрізь.
Так. Знаю. Розумію. Бережу і прошу!
Все бачу, вдічуваю і люблю.
Коли молюсь – у жертву я себе Йому приношу!
За нас усіх, за рідную мою сім’ю.
В молитві прошепчу одним із перших слів “Пробач”.
Пробач за те, що я зробила в подумках і в ділі.
Й так часто відчуваю в відповідь: “Не плач,
Бо Я щисливий тим, що ти зі мною серцем й вірі!”