Нас, все-таки, природа обломала.
Замість тепла - знов снігу кілька тон.
Хоч сонця більше, залишилась кава.
А цей холодний сніг - неначе страшний сон.
Та все ж він є, хоч і повільно тане.
Весна жорстока і не виправдала мрій.
Весна - Dreamkiller (як і я), це непогано...
Холодне сонце - серце хоч зігрій!
Зійди в зеніт і приведи отую,
Котра ховається від погляду вже рік.
Тоді нічого нашу зустріч не зіпсує -
Я розцілую її з-під колін і до повік.
* * *
Змінилися часи, і я тепер черствіший.
Можливо скажу їй привіт, а може й ні.
Все зайняло свої природні ніші.
В нас все з початку базувалось на брехні.
