Корділєри величні гори,
Я їх бачу тепер уперше,
Їх не змінюють року пори,
Їх людина не переверше.
***
Так чарівно блукають небом,
Оповиті туманом хмари,
Розливається повінь кремом,
Охололої в скелях пари.
***
Їх краса і постава ґречна,
Неспроможна до описання,
В тому кольорі, де так смачна,
Де так спрагла в замилування.
***
Перевали багатогранні,
Перелиті промінням сонця,
Неможливі з чимсь порівняння,
Панорами гір охоронця.
***
Це є чудом напевно скажуть,
І сторицею будуть праві,
Хай рядки ці папером ляжуть,
Всемогутній природі в славі.
26 травня 2003
