І знову темний час
Бо ніч прийшла до нас
В цю ніч чомусь не світить місяць
Хоч спати вже пора
ти в ліжко не лягла
В думках ти крутиш знову його зраду
пробачить незмогла
й лишилась ти одна
і він не повернеться вже ніколи
в грудях пекельний біль
бо зрадив тебе він
і ллєш ти у подушку свої сльози
і мокра вже вона
подушка та твоя
Неплач, нічого більше ти незробиш
Не треба брати ніж
хоч дуже гострий він
Своє життя не треба так втрачати
Ти краще запокойсь
поклич сюди когось
В такі хвилини ти небудь з собою
Повір що все мине
Кохання ти знайдеш
А він навіки лишиться без тебе.
