Я вільна пташка,
По небу літаю.
І десь на землі,
Нову жертву шукаю.
Жорстокий я стервятник,
Без краплі співчуття.
Я здобич розриваю,
Вбиваю в ній життя.
В воді же я акула,
Кошмар усіх морів,
І шквал, ні штиль, ні буря
Мене ще не спинив.
А на землі людина,
Але без почуття.
Були але десь зникла,
І геть змінився я.
Нема тепер поняття,
Кохання чи любов.
Бо скам'яніло серце,
Застигла в ньому кров.
Не знаю чи пробудь,
Знов хтось добро в мені.
Як зможе то здобуде,
Всі радості земні.
Для всіх я є загадка,
Для себе лиш обман.
Хоч завжди я відкритий,
Та всіх ввожу в оман.
Цікаво чи найдеться,
Хтось ше такий як я,
Хто зможе зрозуміти,
Ті скриті почуття.
Мене як зрозумієш,
Розтопиш кригу ту.
Тоді в винагороду,
Віддам любов свою.
