Ти нотка у тиші незвично-самотніх сцен,
Моїх небезпечних ілюзій, моїх емоцій...
Ми бачимось там, де так важко дивитись в очі,
І я ледь пригадую миле твоє лице...
Ти нотка чекання в домашності мильних днів,
Холодних ночей і розмов солодкаво-п'яних...
У мене забрали вічність - у мене рани!
І ти, мабуть, вловиш мій натяк між цих рядків.
Ти нотка в мелодії надто складних проблем
Ти пахнеш так свіжо, собою мене лікуєш...
І я би піддалась, і я би зірвалась, чуєш?
Якби тільки знала, що ти не зів'янеш ще...
Мене не лікують ні сльози, ні біль, ні страх,
Ні липові друзі, ані солодкий присмак...
У мене забрали вічність - у мене кисло
І в танго мого кохання усе не так
Ти сонячна нотка, та в мене ідуть дощі...
На кінчику мрій я твоєю уже не стану
У мене забрали вічність - у мене рани
У мене без шансів... але не стихай, звучи...