Не ріж мою тишу на шмаття,
Не руйнуй той мій спокій в душі,
Не старайся зірвати це плаття,
Не чини, як ті дикі мужі…
Не кричи, що не терпиш зневаги,
Що в кайдани мене закуєш,
Що для тебе найперше – розваги,
Кожен день, як останній жиєш.
Не лютуй у оселі, не треба,
Не ставай як ті інші – лихі,
Я ж для тебе дістану пів неба,
Лиш би душі не стали сухі…