С. Есенин. "Солнца луч золотой…" (Переклад на українську мову)
Промінь золотистий
Стукає в віконце.
Радісно і чисто
На душі від сонця.
У грудях росте,
Теплиться надія.
Віра є у те,
Що здійсняться мрії.
Оживля тепло,
Світло осяває.
Забув, що було,
І чого немає.
І від цього тепла
Полум'Яніє кров.
Ще одна ніч пройшла,
Ще один день прийшов.
Все частіше й частіше
Серце ритм відбива.
Почуття найчистіші,
І душа ожива.
За міцну загорожу
Відступили тривоги.
Я з любов'ю виходжу
На життєву дорогу.
Текст оригіналу:
Солнца луч золотой
Бросил искру свою
И своей теплотой
Согрел душу мою.
И надежда в груди
Затаилась моей;
Что-то жду впереди
От грядущих я дней.
Оживило тепло,
Озарил меня свет.
Я забыл, что прошло
И чего во мне нет.
Загорелася кровь
Жарче дня и огня.
И светло и тепло
На душе у меня.
Чувства полны добра,
Сердце бьется сильней.
Оживил меня луч
Теплотою своей.
Я с любовью иду
На указанный путь,
И от мук и тревог
Не волнуется грудь.
Фанатію від Єсеніна Як на мене,ритм місцями відрізняється від оригіналу,але суть та ідея передані бездоганно.То я так,суб'єктивно...Сам би за переклади ніколи не взявся.
Роман Селіверстов відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я теж фанатію. Дякую за візит. І за приємні слова. Читайте на здоров'я...
Прекрасно!!!! 
