Відпочиваю я від рим –
Пишу прозові афоризми:
Мене не тішить вже ні Крим,
А ні поетові харизми…
Я хочу враз втонути в рай
Духмяних трав, п’янких покосів…
Нехай буя наш рідний край,
Нехай земля дари приносить!
Та щось не тішить милий рай,
Не п'ються всмак меди і води:
Плюндрують пси наш рідний край,
Твою, Вкраїно, пишну вроду...
Щоб нам щасливіше жилось –
І мужу, і тендітній жінці, –
Вже час робить з землею щось,
Із краєм нашим, українці!
Втришию гнати «янучар»,
Заброд, манкуртів, злих чужинців;
Очистить землю від примар,
Які ганьблять нас, українців!
Ми, як один, усі в ряди
За свою неньку впоруч станем.
Повстань, Вкраїно, та іди,
Як Гетьман* наш, єдиним станом…
Бо ж недарма тут землю цю
Господь для щастя нам окраяв!
Женіть паршиву геть вівцю
З землі, що має бути раєм!
Вже осінь йде і нас веде
У вир народного повстання –
Хай буцигарня пропаде!
Є ще надія! Та – остання…
__________
*Гетьман – тут Богдан Хмельницький.
02.08.2013
Здається кавалерію вже маєм...."Хай буцигарня пропаде!" - це без сумніву. Але схоже на те, що це треба починати кожному з себе в першу чергу.
Олекса Удайко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Добре підмітили, пане добродію! Ліньки - чи не найголовніша вада нашої нації... Ну, габровці ми! Що тут поробиш! Але сказати - це хоч якось тішить честолюбство...
І то правда: коли така складна ситуація в державі, якось не до солодкоголосих рим...Болить все це, а загоїти нічим... Бо просвітку поки що не видно. Все в руках народу, тільки далеко не всі хочуть прозріти.
Олекса Удайко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
вірно розумієте, Кульбабко! Як припече - піднімуться! Та мовчати не треба! Наша місія в тому і є, щоб допомогти прозріти!