"Біль, страждання та хронічне тахікардійне серцеве биття.
Одвічні хвилини й секунди "щасливих незабутніх" моментів.
Страх, заплакані очі, рученят тремтіння, пронизливе і дике тіла виття...
Хто ж ту, суку, придумав, що зветься "кохання"? Хто отримав на неї патента?"
Банальні рядочки малолітніх несміливих школярок?..
Примітивні слова?.. Так! І вони знов потекли по клітинках шкільних зошитів...
Та нехай! Нехай заплюють усі ті клітинки сльози і болі восьмикласних білявок!!
Нехай! Нехай вони виллють усю свою лють і водночас тепло почуттів!
Нехай кожна із них донесе своє слово зрадливе й тривке,
Що у неї не тільки для НЬОГО одного писалось...
Донеси, янголя, усе, що наболіло в душі, та усе, що тобі є їдке!
Бо зі слів на клітинках... жіночність твоя починалась.
10.04.2014
Олексо, ви даєте впевненість тим, хто сумнівається.Думаю, у кожної дівчини в такому юному віці є бажання творити і ділитись найсокровенішим.Ви показали їм шлях, яким легше пережити біль(це дійсно допомагає)...Чудова поезія
Олекса Дмитрук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Господи... Дякую, вам, моя мила)) Слова, котрі ви адресували мені - то вже надто висока заслуга!