У стогоні гірких розлук
Сльоза гаряча обпече,
Але від себе не втечеш…
І вириваючи із рук,
Одну-єдину світлу мить
Що нам лишилась у житті,
Бо ти забуть мене хотів…
Забудь…як будеш жить?..
Осяяна вогнем століть,
Тобі на груди упаде,
І не сховаєшся ніде,
Відчувши, десь душа тремтить…
Полинним присмаком ночей,
Жага сумлінню всупереч,
Не помічає ворожнеч,
І заздрощів чужих очей...
Як спалах…випадковий збіг?
Заплутана десь у віках,
Доля забилась у руках
Твоїх… моїх?.. Впаде до ніг…
Тримай, бо можеш і розбить…
А вітром занесе сліди,
Мене знайти не зможеш ти…
Скажи, як будеш жить?...
13.09.2014.
написати коментар
я буду здравствовать, силен!
я буду трезвым быть и резким -
на случай, если, вдруг, в твой дом,
беда придет...я встану рядом, буду веским!
молодчинка
Лина Лу відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Даа. Вопрос насущный. Приходил и мне в голову такой мысль.Ну это зависит от индивидуума. Каждый решает как ему жить в разрыве, по своему. Кому то избавление, а кому то груз на всю жизнь за содеянное.Это у кого как душа устроена.
Лина Лу відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Прежде чем сделать следующий шаг,желательно заглянуть за горизонт...на всякий случай...Спасибо,что читаете.