І ось я просто механізм,
Як пізно це дійшло до мене,
Немає саможалю, сліз,
Усе хоча б нарешті «чесно»!
Заливши кави у бачок,
Кругів торкнувшись під очима,
Я знову потягнула за гачок,
Закрила двері, і рюкзак на спину.
Іду слухняно, не спішу,
Радію, що сьогодні запізнюся,
Системи вірності лишу,
Хоча все рівно їй прогнуся…
Учора вийшла із системи,
Всі плани – вільні, дії – ще раби,
Змінила сіру однорідну тему,
Але з шурупів не печуться пироги…
26/11/2014 р.
