Якщо хочеш серйозно —
Давай серйозно.
Ти жалієшся, що важко жити,
Що тебе припинили любити,
Що життя втратило сенс.
Ти говориш:"Давайте пити!
Заливати свій біль алкоголем!"
Ти говориш:"Давайте палити!
Задихатися димом власних проблем!"
Ти жалієшся:"Правди ніде немає!
Зараз пра́вий той,в кого сила!
Навіщо світ цей мене тримає?
Він обламує мені крила!"
Ти кричиш:"Немає кохання!
Такого, щоб справжнє і назавжди́.
Кохання—це болюче страждання!
А замість дружби повно вражди."
Але знаєш, це все насправді
Лише вибрики підліткового віку.
Страшно—коли в лікарнях
Не вистачає для хворих ліків.
Боляче—не розстатись з коханням,
Боляче спостерігати
Як з ночі і до світання
За дитиною плаче мати.
Життя втрачає свій сенс
Не тоді, як звільняють з роботи,
А тоді, коли всі твої дні
Перетворюються на дні скорботи.
Якщо хочеш серйозно—давай серйозно.
Доки є в тебе їсти й пити,
Доки маєш де жити і з ким зустрітися,
Доки ти на Землі людина і можеш діяти —
Ти не маєш права нити й жалітися!
