Одного разу на Десні
Чудовий сон наснивсь мені...
Неначе верби ожили
Та мавки вийшли до води
Пісні співаючи чудні
З високих круч та буйних хвиль
Спішив до них дідусь старий
Зі мною чемно привітався
Володарем річок назвався
Присівши на берег крутий
Про чудо-Десну розповів:
"Десна то річка не проста
Тече у ній жива вода
Вона людські думки всі знає
І кожне серце відчуває
З дитиною малою-пограється ласкаво
Немов дівоче серце у річки оживає
Якщо ж лиха людина до неї підійде
Відразу ж хвиля сильна від річки відштовхне"
Ось так сидів я й слухав чудні оті слова
І раптом зрозумів, яка ж то є Десна
Коли ж я озирнувся, немає дідуся!
І мавки раптом зникли
Шумить лишень Десна...
