забути все,що не дає ночами спати,
звести тиранію думок на ніц.
по перевулках пам'яті не блукати,
по проспектах забутих облич.
в душі моїй господар-лютий,
я почуття не звикла ховати.
не боючись,що осудять люди,
я почуття навчилась вбивати.
переді мною постала задача,
не тикнеш тут пальцем у небо.
знов намагаюсь-і вкотре невдача
у спробі врятувати себе від себе.
між мною й тобою-осінь,
між нами бушують зливи,
вплетені кілометри в коси
стирають спільні мотиви.
кажуть,що з першим холодом,
життя почнеться спочатку.
та клянуся святими і Господом
нам приніс він розлуки печатку.
я не скажу тобі:"прощавай".
якщо ти занадто сміливий,
сідай у перший трамвай
і рушай далі у світ мерехтливий.
знаю,не зможем ніколи,
поставити крапку з тобою.
якщо і напишем "the end" поволі,
то точно не своєю рукою.
хоч хвилину побути разом,
серця наповити ніжністю.
і забувши усі образи-
хвилина ця стане вічністю
