СТЕПАНОВІ ВОРОБЦЮ,РОМАНОВІ ФУРИКУ,РОСТИСЛАВУ ВІНТОНИШИНУ та тисячам,тисячам героїв,які захищали і захищають Україну!
Проходив захід нині
У славній Коломиї,
У залі дід,онук - один в один,
А батько де? Де син?
Син дивиться з портрета
У очі школяра,поета,
Душа героя в небесах,
Він з нами в пам"яті,в словах...
У залі мати і дружина,
Уся сім"я,родина,
Знайомі,друзі,школярі,
Разом дорослі і малі.
Служив в розвідці наш Степан,
Був кращим з кращих капітан,
На стажування їздив в Штати,
Та треба Неньку рятувати.
Ні тіні сумніву й на мить,
На схід служити він спішить,
Сміливий з ворогом в бою,
Вершив він місію свою.
Як батько друзів научав,
Беріг як вмів і захищав,
Беріг підлеглих і любив,
Життя за друзів положив.
Учився в школі цій Роман,
Честь,гідність - це його талан,
Закон у місті захищав,
Хто знав його, той поважав.
Не дбав про вигоду свою,
Але завжди був у строю,
У Киів зве його Майдан,
На схід із ворогами в тан.
Він більше довіряв ділам,
Та спуску не давав словам,
Сміливий,скромний і простий,
Був друг і батько золотий.
Герой наш третій - Ростислав,
Не прагнув грошей,хвали,слави,
Життя любив і цінував,
Служити людям планував.
Він людям радість дарував,
Здоров"я їх оберігав,
У праці,як свіча,горів,
Нас навіть погляд його грів.
Людей лічив,оберігав,
А сам про себе забував,
Із перших днів був на війні,
Життю - життя! А смерті - ні!
Два рази тяжко постраждав,
Та поля бою не лишав,
Ще третій раз він рвався в бій,
Та серце зупинило біг.
Усі герої ці святі
Учились в першій школі цій,
Життя за друзів віддали,
За Україну полягли.
Вони любили нас,життя,
Хтось скаже,та таке життя...
Сім"ю любили і родину,
Але найбільшу - УКРАЇНУ!
31 січня 2017 року.
місто КОЛОМИЯ, ЗОШ №1.
ID:
763807
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 03.12.2017 21:29:26
© дата внесення змiн: 03.12.2017 21:29:26
автор: Зеновій Винничук
Вкажіть причину вашої скарги
|
Маємо пам'ятати усіх. 
