А хто сказав, що час лікує,
що отвір в серці, пізніше, вже не так болить.
І хто сказав, що рани він мурує,
що новий вогник ще можна запалить.
Що шрами він не залишає,
і з легкістю із часом ти почнеш нове життя.
Що радість, спокій, щастя він вертає
тоді, коли ти підеш у нове буття.
Але ж... насправді все не так то просто.
Адже вогник щастя вже не так горить.
Адже повірить комусь ой як вже не просто,
і серце важко вже відкрить.
Адже час... він не лікує...
він не антибіотик і не аспірин.
Він (ж) повільно так тебе смакує
тоді, коли ти залишаєшся один.
Творчий твір! Можна також намагатися вживати більш укр.слово "рубці", і ну, звичайно - дієслівна рима. Але то з часом набереться!!! Твір - емоційний, тематичний!!! А як порада - млжна не тільки виписувати дієсловами проблеми, а й відшукувати метафори для Ваших тверджень, аби вони сприймалися виразніше через зрозумілу тропність! (вибачте, якщо розмовляю китайською))) все у Вас буде супер!!!
Ну нарешті щось нормальне виплило із пітьми... не закінчую, бо начну матюкатися. Так... хто тут у нас... Віта Королюк...так... Де ти такий стиль перейняла, неначе донька Івана Франка?... Цікава... Ні, ні, я Франкового віку, так що...