Історію в тобі писали кров’ю,
Випробують небесні режисери,
На міцність. А воно жило любов’ю,
Із палким серцем революціонера,
Що билося нестримано і вічно,
Не вилікує жоден кардіолог
Від тих напруг, що зазнавало місто,
Це не пізнає жоден археолог…
Одне відомо-твій характер грізний,
Але водночас надзвичайно сильний,
Час плинний, але Київ завжди різний,
За кожної епохи неймовірний!
Вставав з колін, переживав повстання,
І розвивавсь то стрімко, то поволі,
Та не зламало жоднеє страждання
Ту силу духу, міцну силу волі!
В тебе боліло серце від напруги,
Затори закупорили судини,
Знайшла в тобі сміливого я друга
Бо ти ніколи не здавався, Київ!
