Вас відправляють в ешелонах по-одному
В довгоочікувану планову ротацію
І щира усмішка, в очах прикриє втому
Отих героїв, що захищають націю.
Сталеве небо, над головою, стерлося
І замінилося лиш дощовими хмарами,
А душі тих, котрі уже не вернуться,
Приходять й далі в снах, безликими примарами.
Обійми рідних, надією осяяні
Не автомат дзвенить, а знов дитячий сміх
А у думках і далі помирають ранені,
Котрі пліч-о-пліч у бою ділили гріх.
